ня, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
  2. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
  3. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
  1. На відміну від Цивільного кодексу 1963р., який передбачав дві форми (два способи) припинення юридичних осіб — ліквідація і реорганізація, ЦК не використовує термін "реорганізація". Виняток становить лише положення ст. 129 ЦК, де зазначено про примусову реорганізацію юридичної особи. Замість терміну "реорганізація" у ЦК говориться про те, що діяльність припиняється внаслідок передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам — правонаступникам. Виділяються наступні різновиди такого способу припинення юридичних осіб — злиття, приєднання, поділ, перетворення.
  Злиття передбачає припинення діяльності двох або більше юридичних осіб і передання всіх прав та обов'язків одній новій створеній у результаті таких дій юридичній особі.
  Приєднання передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передання всіх прав та обов'язків іншій юридичній особі.
  Поділ передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи І передання у відповідних частках всіх прав та обов'язків кільком юридичним особам-правонаступникам.
  При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) до новоствореної юридичної особи переходять права і обов'язки попередньої.
  Для всіх зазначених способів припинення юридичної особи притаманні дві особливості: по-перше, здійснюється фактичне припинення юридичної особи; по-друге, права та обов'язки переходять до правонаступників. Таке правонаступництво ще називають універсальним.
  2. Нові юридичні особи, до яких у результаті реорганізації