ариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
  2. Залежно від ступеня важливості прийняття рішення з того чи іншого питання, встановлюється певна кількість голосів, необхідних для прийняття такого рішення. Більшість рішень загальних зборів приймається простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. При цьому цікавим є питання щодо визначення кількості голосів учасників на загальних зборах. Так учасник товариства з обмеженою
  
  відповідальністю голосує кількістю голосів, яка є пропорційною його частці у статутному капіталі товариства. Таким чином, чим більша частка у статутному капіталі, тим більша кількість голосів. Учасники ж виробничого кооперативу мають один голос незалежно від розміру паю.
  Кодекс обмежує певні права учасників товариства. Вони не мають права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ними правочину та щодо спору між ними і товариством.
  3. В установчих документах визначається порядок скликання загальних зборів товариства. Як правило, збори скликаються за ініціативи виконавчого органу, в певних випадках — наглядовою радою тощо. Право вимагати скликання зборів мають учасники, які володіють не менш як десятьма відсотками голосів.
  Якщо вимога про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
  4. Реалізуючи свої повноваження, загальні збори можуть приймати рішення з великої кількості питань.