Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
  4. Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
  1. Під організаційно-правовою формою юридичної особи мається на увазі передбачений законодавством певний тип організацій, в якості яких повинні створюватися та діяти юридичні особи. Відповідно до положень статті, що коментується, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Як видно, перелік форм не є вичерпним, але у цьому кодексі розглядається перш за все правовий статус товариств та установ.
  2. Товариством визнається організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
  Залежно від мети діяльності та розподілу прибутку товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Підприємницькими визнаються товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. На відміну від них, непідприємницькі товариства не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
  3. Установою визнається організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
  4. Положення, що містяться у главі 7 ЦК (ст. 80—112) є загальними нормами і застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
  
  
  
  Стаття 84. Підприємницькі