ння виконавчого документа.
  Відстрочка виконання полягає в тому, що у вчиненні виконавчих дій настає перерва на точно встановлений строк. Розстрочка означає, що виконання провадиться не одразу в повному обсязі, а у відповідних частинах протягом точно визначеного судом терміну.
  Обставини, що викликають відстрочку або розстрочку виконання, можуть мати суб'єктивний характер, але вони єдині в своїй суті — ускладнювати виконання рішення або робити його неможливим.
  Стаття 33 цього Закону їх тільки називає, але не розкриває змісту, як це було зроблено в скасованій ст. 366 ЦПК, якою до таких обставин віднесена хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Стаття не подає повного переліку обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим, але визначає певні напрямки для правильного їх установлення.
  Відстрочка і розстрочка виконання можуть бути застосовані при врахуванні не тільки інтересів боржника, але і стягувача. Тому для позитивного вирішення питання про відстрочку або розстрочку підлягають урахуванню такі умови: 1) відсутність вини боржника у створенні обставин, що можуть бути підставою для таких наслідків; 2) тимчасове перебування боржника у такому стані; 3) виконання може мати особливо несприятливі наслідки для боржника; 4) коли відстрочка або розстрочка може нанести шкоду стягувачу. Відстрочка або розстрочка виконання вирішується судом, як правило, одночасно з постановленням рішення у справі (ч. 1 ст. 204 ЦПК).
  Коли це не було зроблене, питання про відстрочку або розстрочку не порушувалося перед судом, а у виконавчому провадженні були встановлені обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>