ти такий висновок: якщо суд, постановляючи рішення, не допустив за ним негайне виконання, зокрема, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом (п. З ст. 217 ЦПК), то державний виконавець, керуючись п. З ст. 25 цього Закону повинен здійснити за ним негайне виконання. Але такі дії є порушенням предметної компетенції суду, ставлять під контроль державного виконавця перевірку повноти рішення суду, його законності та порушують принцип незалежності суду.
  Недолік рішення суду, в якому відсутні вказівки про обов'язкове негайне виконання, за ст. 214 ЦПК виправляється шляхом постановлення додаткового рішення.
  До загальних правил виконавчого провадження належать нормативне визначені положення про час вчинення виконавчих дій.
  Статтею 32 цього Закону встановлено, що судовий виконавець провадить виконавчі дії в робочі дні не раніше восьмої години ранку і не пізніше двадцять другої години вечора у конкретно визначений ним час. При цьому враховуються пропозиції сторін про зручний для них час проведення виконавчих дій.
  У неробочі та святкові дні, встановлені законодавством, проведення виконавчих дій допускається лише у випадках, коли зволікання неможливе або коли в інші дні такі дії неможливо здійснити з вини боржника, за погодженням із начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Ними ж допускається проведення виконавчих дій у нічний час, коли невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров'ю громадян.
  Загальними правилами виконавчого провадження є нормативне визначені положення, які врегульовують ускладнення в •його розвитку передбачених у процесуальних формах відстрочки або розстрочки виконання, зміни способу і порядку виконання
  73
  рішення, зупинення виконавчого провадження, закриття виконавчого провадження, повернення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>