буде встановлено, що боржник повністю чи частково виконав рішення добровільно, він складає про це акт, який підписується також стягувачем і боржником.
  71
  При виявленні, що в зазначений строк для добровільного виконання рішення не виконане ні повністю, ні частково, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання з дотриманням строків здійснення виконавчого провадження, передбачених ст. 25 цього Закону.
  Провести примусові виконавчі дії та виконати рішення, не пов'язані з реалізацією майна боржника, державний виконавець зобов'язаний не пізніше як у двомісячний строк із дня надходження виконавчого документа, тобто винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
  Інакше врегульоване це питання у виконанні рішення, за яким судом допущене негайне виконання. В таких випадках процедура добровільного виконання не передбачена. Виконавчі дії провадяться негайно з дня прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження., 1(>ІІ^'
  Негайному виконанню підлягають рішення у справах, передбачених ст. 25 цього Закону. Аналіз цієї норми у порівнянні зі статтями 217, 218 ЦПК, якими врегульовано обов'язкове і факультативне негайне виконання, котре допускається судом, свідчить, що вони редакційне відрізняються.
  Стаття 25 цього Закону передбачає негайне виконання рішення про стягнення аліментів, заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу за цими виплатами, якщо рішенням передбачене негайне виконання.
  Стаття 217 ЦПК свідчить, що суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення у справах: про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць; про присудження робітникові або службовцеві заробітної плати — не більше, як за один місяць; про стягнення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>