має бути подана з дотриманням правил ст. 20 цього Закону про місце виконання. Вона подається до районних, міських відділів відповідного управління юстиції за місцем проживання боржника, роботи боржника за місцезнаходженням його майна, за місцезнаходженням постійно діючого органу юридичної особи — боржника або його майна.
  Якщо підставою виконання є рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, то заява на відкриття виконавчого провадження має бути подана до органу державної виконавчої служби за місцем вчинення таких дій.
  Державний виконавець, перевіривши наявність необхідних умов для реалізації права на відкриття виконавчого провадження, залежно від їх наявності чи відсутності відкриває виконавче провадження або відмовляє у його відкриті, виносячи про це лостанову. Відповідно до ст. 24 цього Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, і цей документ віднесений ст. З цього Закону до підвідомчості виконання органом державної виконавчої служби і відповідає вимогам ст. 19 Закону. Постанова державного виконавця має бути віднесена у триденний строк з дня надходження виконавчого документа.
  Але якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня після одержання ним від стягувача заяви з виконавчим документом.
  У постанові про відкриття виконавчого провадження встановлюється строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення — п'ятнадцяти днів; боржник попереджається про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку, а

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>