лення на роботі, за якими обов'язкове негайне виконання, — в день винесення рішення (статті 229, 230, 232 КЗпП України). При оскарженні рішення комісії із трудових спорів працівником, власником чи уповноваженим ним органом до районного, міського суду, посвідчення не видається.
  За змістом посвідчення має містити в собі: найменування органу, який виніс рішення із трудового спору, дату його прийняття і видачі та номер рішення; прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача; найменування та адресу боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання (ст. 230 КЗпП).
  Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови Комісії із трудових спорів підприємства, установи, організації та печаткою Комісії із трудових спорів (ст. 230 КЗпП).
  Не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником, як підстави примусового виконання і виконавчі документи (п. 9 Закону «Про виконавче провадження») втілюються у формі розрахункових документів, встановлених Національним банком
  4• 51
  України, а також прийнятих у міжнародній банківській практиці (ст. 33 Закону України від 20 березня 1991 р. «Про банки і банківську діяльність»).
  Платіжні вимоги, акцептовані платником, але не оплачені ним, набувають силу виконавчих документів, на підставі яких установами банку провадиться списання коштів з рахунку боржника і перерахування їх на рахунок стягувача. При відсутності грошових коштів акцептовані вимоги з відміткою банку про це можуть бути надіслані державному виконавцеві для звернення стягнення на майно боржника.
  Постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>