стягнення на майно боржника.
  10. Підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення третейських судів відповідно до законів України. Статтею 25 ЦПК встановлена можливість розгляду цивільних справ третейськими судами в порядку, передбаченому Положенням про третейські суди України. Таке Положення було затверджене разом з ЦПК України 18 липня 1963 р. і вміщене як додаток № 2 до ЦПК. Положенням встановлено (ст. 1), що громадяни за договором можуть передати будьякий спір, що виник між ними, на розгляд третейського суду, окрім спорів, що виникають з трудових і сімейних правовідносин. У справі, розглянутій третейським судом, постановляється рішення більшістю голосів суддів і викладається в письмовій формі за визначеним змістом (ст. 13), підписується всіма суддями і оголошується сторонам в засіданні під розписку.
  Рішення, не виконане добровільно, може бути виконане примусово на підставі виконавчого листа, виданого судом загальної юрисдикції.
  Стаття 12 АПК передбачає, що підприємства та організації мають право передати під відомчий арбітражним судам спір на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів ненормативного характеру та спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських спорів з державного замовлення. Рішення третейського суду між юридичними особами є підставою для примусового його вико
  40
  нання у випадках, передбачених для виконання рішень арбітражного суду.
  Виконання рішень постійно діючих третейських судів передбачене окремими законами. Так, Законом України від 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж при Торговельнопромисловій палаті України» (який за юридичною природою є третейським судом) передбачено, що на його вирішення можуть за угодою сторін

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>