в подає до банку, який його обслуговує, розрахунковий документ у формі, встановленій Національним банком України, а також прийнятий у міжнародній банківській практиці, який вміщує вимогу до платника про сплату ним одержувачу певної суми через банк за товарноматеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. Платіжні вимоги оплачуються за згодою (акцептом) платника. Отже, акцепт — це згода платника на списання з його рахунку в банку грошових сум, зазначених у платіжній вимозі.
  Акцепт платіжних вимог може бути попереднім і наступним. При розрахунках за попереднім акцептом платіжні вимоги вважаються акцептованими і оплачуються на наступний день після
  39
  закінчення встановленого строку акцепту, якщо протягом цього строку платник не заявив повну чи часткову відмову від акцепту платіжних вимог. При розрахунках з наступним акцептом платіжні вимоги оплачуються в день їх надходження до банку, який обслуговує платника, але за ним зберігається право в установлений строк заявити відмову, і в цьому випадку списана сума поновлюється за рахунок платника.
  Не оплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником, набувають сили виконавчого документа і сплачуються після надходження коштів на рахунок платника відповідно до настання строків їх оплати з дотриманням черговості платежів у порядку чекової оплати. При несплаті їх у строк при відсутності на рахунку грошових сум, достатніх для покриття заборгованості, стягнення може бути звернене на належне боржникові майно в порядку примусового виконання. Для цього на платіжній вимозі банком робиться відмітка, що платіжна вимога акцептована платником, і про причини її виконання. Після цього вона може бути надіслана до районних (міських) відділів державної виконавчої служби для накладання примусового

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>