ті на житловий будинок тощо) чи правового статусу громадянина (рагсом — свідоцтва про розірвання шлюбу, про смерть громадянина тощо). Підлягають примусовому виконанню й ухвали суду про забезпечення позову (ст. 156 ЦПК); про стягнення цивільних процесуальних штрафів (статті 44, 48, 53, 153, 164, 172, 358, 386, 407,
  34
  417 ЦПК) як заходів цивільної процесуальної відповідальності до осіб, котрі не виконали покладені на них конкретні процесуальні обов'язки в складі цивільних процесуальних правовідносин у справі; про поворот виконання (статті 420—422 ЦПК), а також ухвали касаційної інстанції, ухвали і постанови наглядової інстанції, якими змінюється чи постановлюється нове рішення (п. 4 ст. 311, п. 5 ст. 337 ЦПК).
  2. Підставами для виконання є також вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень. Це вироки судів, якими задоволені позови про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, про накладення штрафу як міри покарання, конфіскацію майна засуджених, вироки й ухвали судів про стягнення судових витрат та інших грошових стягнень, про стягнення з підсудного за участь у справі адвоката і його захист, про забезпечення цивільного позову; ухвали судів касаційної інстанції, ухвали і постанови судів наглядової інстанції, якими змінені вироки судів в частині майнових стягнень або поновому вирішений цивільний позов (статті 364, 394, 401 КПК України).
  3. Вироки судів у частині позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю можуть обмежувати право засудженого на свій розсуд вибирати роботу або вид діяльності в межах п'яти років (ст. 31 КК України). До числа заборонених для зайняття засудженим посад можуть входити платні і безоплатні, постійні і тимчасові, які займаються за призначенням

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>