суд зобов'язаний, а у інших має право допустити негайне виконання. Обов'язковому негайному виконанню підлягають рішення про присудження в межах стягнень за один місяць: про стягнення аліментів, про присудження зарплати, оплати за працю в колгоспі, про стягнення шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я чи втратою годувальника, а також рішення про поновлення на роботі (ст. 217 ЦПК). Допустити негайне виконання рішень суд має право в справах про присудження авторської винагороди за твори літератури, науки і мистецтва, а також об'єкти права інтелектуальної власності, на які видані охоронні документи; якщо від затримання виконання рішення може статися значна шкода для сторони, на користь якої постановлене рішення, і коли є підстави ввважати, що виконання рішення згодом можде стати неможливим або утрудненим (ст. 218 ЦПК).
  Якщо боржник в установлений строк не виконує добровільно судове рішення, ухвалу, постанову, за якими допущене негайне виконання, — вони виконуються примусово.
  У примусовому порядку виконуються, як правило, рішення суду в цивільних справах, якими задоволені позовні вимоги про присудження боржника до виконання певних дій. Рішення про відмову в позові про присудження, про визнання фактів і правовідносин та рішення про перетворення правовідносин не потребують примусового виконання, але ці рішення в частині стягнення судових витрат можуть виконуватися в примусовому порядку. В іншій частині рішення про визнання і перетворення правовідносин не потребують примусового виконання, внаслідок їх загальної обов'язковості (ст. 14 ЦПК) вони є підставами для їх реалізації іншим способом — реєстрацією компетентним органом держави встановлених судом правовідносин (Бюро технічної інвентаризації — видачі свідоцтва про право

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>