ржавними виконавцями державної виконавчої служби України, особами, що беруть участь у виконавчому провадженні — учасниками виконавчого провадження (сторонами, їх представниками, експертами, спеціалістами, перекладачами), а також особами, які залучаються до проведення виконавчих дій (понятими, органами внутрішніх справ, представниками органів опіки і піклування, іншими органами та установами в передбачених законом випадках); змістом, формою, умовами виконання процесуальних дій; системою процесуальних прав і обов'язків суб'єктів адміністративнопроцесуальних виконавчих правовідносин, котрі визначають зміст таких процесуальних дій; гарантіями реалізації процесуальних прав і обов'язків та процесуальних дій.
Отже, виконавче провадження — це врегульовані законодавством України (зокрема Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативноправовими актами, виданими відповідно до цього Закону) суспільні відносини, що виникають і реалізуються в процесі примусового виконання між органами державної виконавчої служби і посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію рішень, ухвал, постанов судових і несудових органів — з одного боку, та між особами, котрі беруть участь у виконавчому провадженні і залучаються до проведення виконавчих дій — з другого боку, на підставах, у спосіб та в межах, встановлених законом. Такі правовідносини виникають, як правило, за схемою: державний виконавець — стягувач, державний виконавець — боржник, державний виконавець — експерт тощо.
Але зазначені відносини у виконавчому провадженні можуть виникати також між особами, які беруть участь у виконавчому провадженні (стороною та її представником, стороною та перекладачем — статті 12, 15 Закону «Про виконавче провадження») та іншими.
У процесі примусового
|