і знаходження, а також за неявку без поважних причин за викликом судового виконавця (ст. 88 цього Закону);
  11) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про виконавче провадження, зокрема: вчиняти виконавчі дії на території, на яку не поширюються його функції при загрозі невиконання рішення (ст. 20 цього Закону); відкладати виконавчі дії (ст. 32), зупиняти виконавче провадження (ст. 35), закінчувати виконавче провадження (ст. 39), повертати виконавчий документ (ст. 40); виносити постанову: про розшук майна (ст. 42), про стягнення витрат, пов'язаних із розшуком боржника, його майна, розшук дитини (ст. 42); розподіляти суми, стягнені з боржника, у порядку черговості задоволення вимог стягувачів (ст. 44); визначати черговість накладення стягнення на кошти та інше майно боржника (ст. 50); передавати спеціалізованим організаціям на прилюдні торги реалізацію нерухомого майна (ст. 66); звертатися до суду з поданням про притягнення до кримінальної відповідальності винної особи за наявності в її діях ознак злочину (ст. 88), а також вчиняти інші дії у виконавчому провадженні.
  Статтею 9 Закону «Про виконавче провадження» передбачена можливість виконання рішень судових і несудових органів в Україні не тільки органами примусового виконання — державною виконавчою службою, а й іншими органами, організаціями та особами, які не є органами примусового виконання.
  Рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банку, кредитнофінансовими установами. Так, рішення про стягнення недоїмок з податкових і неподаткових платежів, а також суми штрафів, накладених податковою інспекцією за порушення податкового законодавства, виконують податкові інспекції, про стягнення не
  15
  доїмки

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>