а боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. Тоді, коли від продажу певної частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача і для сплати всіх витрат на виконавче провадження, подальший продаж арештованого майна припиняється. Державний виконавець має право відхилити заяву боржника щодо черговості продажу майна, якщо внаслідок її задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або продовжиться його строк.
  Передане торговельній організації майно, не реалізоване впродовж двох місяців, переоцінюється державним виконавцем за участю представника торговельної організації в присутності стягувача і боржника чи їх представників. Неявка сторін, викликаних на переоцінку майна, не перешкоджає вчиненню дій із його переоцінки.
  У випадку, коли після переоцінки майна воно не буде продане протягом двох місяців торговельною організацією, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому залишити за собою непродане майно боржника за рахунок покриття стягнення за рішенням суду.
  Стягувач має право впродовж п'яти днів подати письмову заяву про залишення за собою непроданого майна. Якщо в зазначений строк така заява не надійде до державного виконавця, останній знімає арешт з майна і воно повертається боржникові без виконання.
  Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 був затверджений «Порядок реалізації арештованого майна» (зареєстрований в МЮ України 19 липня 1999 р. за № 480/3773), який регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна, вилученого законом з обігу, і грошових коштів у гривнях та іноземній валюті, а також цінностей, визначених у ч. 5

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-441 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>