суб'єктами таких правовідносин; процесуальноправовим становищем органу державної виконавчої служби, осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій; змістом, формою і порядком виконання процесуальних дій у провадженні; гарантіями реалізації повноважень органами державної виконавчої служби, правами і обов'язками учасників примусового виконавчого провадження.
  Імперативний метод впливу на поведінку суб'єктів виконавчопроцесуальних правовідносин закріплений у нормах права, які встановлюють обов'язок (обов'язок конкретної активної пове
  6
  
  дінки, зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати заходи примусового виконання рішень — ст. 5 цього Закону); заборону (заборона певних дій або бездіяльності — державний виконавець, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі за наявності встановлених у ст. 17 цього Закону обставин, які свідчать про їх заінтересованість, у виконанні рішення суду і зобов'язанні заявити самовідвід); примус (застосування заходів впливу на забезпечення норм виконавчого провадження — ст. 11 Закону «Про державну виконавчу службу» передбачає, що державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому Законом; ст. 87 Закону «Про виконавче провадження» — відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення цього Закону тощо).
  Диспозитивний метод визначається правами суб'єктів виконавчого провадження і характеризується дозволом на активну поведінку в межах, установлених нормами законодавства про виконавче провадження. Наприклад,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-483 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>