міщує основні законодавчі акти, якими регулюється виконавче провадження рішень судових і несудових органів в Україні.
  З
  
  Розділ 1 Поняття і значення виконавчого провадження
  Захист майнових та особистих немайнових прав і свобод громадян, підприємств, установ і організацій різних форм власності провадиться судами загальної юрисдикції та іншими несудовими юрисдикційними органами, що діють у межах і порядку, передбачених для них законодавством України (ст. 6 ЦК).
  У процесі виконання своїх функцій судові органи постановляють рішення, які після набрання ними законної сили є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ст. 14 ЦПК).
  Рішення, не виконані добровільно, виконуються примусово органами державної виконавчої служби і посадовими особами у порядку виконавчого провадження, встановленого законодавством України.
  Державна виконавча служба входить до системи органів державної виконавчої влади. Виконавче провадження врегульоване законодавством про виконавче провадження України, до якого належать: Закон України від 24 березня 1998 р. «Про державну виконавчу службу»1, Закон України від 22 квітня 1999 р. «Про виконавче провадження»2, Інструкція МЮ України від 15 грудня 1999 р. «Про проведення виконавчих дій», інші законодавчі акти, включені до цього посібника. Основою цих законодавчих актів є Конституція України.
  Законодавство про виконавче провадження — це сукупність правових норм, які входять до системи адміністративнопроцесуального права і предметом регулювання яких

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-483 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>