о Закону).
  Стаття 55. Арешт та вилучення майна боржника
  Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби — в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
  Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.
  Арешт застосовується:
  1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає на
  ступній передачі стягувачеві або реалізації;
  2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
  3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що
  належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
  Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
  Гроші, в тому числі іноземна валюта, цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і негайно передаються

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-483 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>