го Закону). Реалізація арештованого майна, за винятком майна, виключеного за законом з обігу, здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу через торговельні організації, відповідні структури Міністерства фінансів, на прилюдних торгах, аукціонах тощо (ст. 61 цього Закону);
  5) використовувати за згодою власника нежилі приміщення,
  що є в комунальній власності, та інші приміщення для тимчасо
  вого зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача
  або боржника для перевезення майна;
  6) звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за
  роз'ясненням рішення, порушувати клопотання про зміну спосо
  бу і порядку виконання, відстрочку та розстрочку виконання рі
  шення. Реалізація цього права провадиться при наявності обста
  вин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його не
  можливим (ст. 33 цього Закону). Так, наприклад, коли рішення
  суду в цивільній справі є неясним, суд має право за заявою орга
  ну виконання судового рішення роз'яснити своє рішення (ст. 215
  ЦПК). Суд, який постановив рішення, може визначити порядок
  його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання
  (ст. 204 ЦПК);
  7) звертатися до суду з поданням про розшук боржника. Від
  повідно до ст. 97 ЦПК, якщо місце фактичного перебування від
  повідача (боржника) невідоме, суд може оголосити його розшук
  як з власної ініціативи, так і за заявою позивача, а на підставі
  ст. 5 Закону «Про виконавче провадження» — за поданням дер
  жавного виконавця. На розшук боржника суд виносить ухвалу і
  покладає розшук на органи внутрішніх справ;
  8) викликати громадян та посадових осіб

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-483 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>