и іншого органу, що видав виконавчий документ (ч. З ст. 76 цього Закону).
  Порядок виконання рішень у немайнових справах з окремих категорій має певні особливості, встановлені законодавством.
  Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника підлягає негайному виконанню (ч. 5 ст. 235 КЗпП, п. 4 ст. 217 ЦПК, ч. 1 ст. 77 цього Закону). Державний виконавець на підставі заяви працівника (стягувача) з доданим до неї виконавчим листом відкриває виконавче провадження і направляє адміністрації підприємства, організації, установи пропозицію про негайне виконання рішення.
  Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що рішення суду про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу (п. 34). Але відповідно до ч. З ст. 24 КЗпП трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи
  119
  
  розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
  У вирішення цього питання була внесена новела (ч. 1 ст. 77 Закону «Про виконавче провадження»), за якою виконання рішення вважається завершеним із моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання певних обов'язків на підставі відповідного акта (тобто наказу, розпорядження) органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
  Це правило усуває можливість для адміністрації підприємства, установи або організації після видання нею наказу про поновлення на роботі працівника не допустити його

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-483 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>