тів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, державний виконавець повертає за
  86
  
  значені предмети боржникові під розписку і виносить постанову про закриття виконавчого провадження;
  4) у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа (п. 4 ст. 40 цього Закону).
  Про повернення виконавчого документа стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу державної виконавчої служби і може бути оскаржена в десятиденний строк до суду.
  Якщо з метою забезпечення провадження виконавчих дій слідчий авансував витрати на виконавче провадження — за погодженням із державним виконавцем вніс на депозитний рахунок державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, то в постанові про повернення стягувачеві виконавчого документа вирішується також питання про повернення авансового внеску. При цьому, коли виконавчий документ повертається на заяву стягувача та коли він відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване на покриття стягнення за виконавчим документом (п. 1, п. З ст. 40 цього Закону), авансовий внесок повертається повністю, в інших випадках (п. 2, п. 4 ст. 40 цього Закону) — лише в частині, що перевищує здійснені державним виконавцем витрати на провадження виконавчих дій.
  Стягувач, якому було повернуто виконавчий документ, має право повторно пред'явити його для виконання у межах строків давності пред'явлення виконавчих документів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-483 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>