ожливі випадки, коли описане для реалізації майно не належить боржникові, а є власністю інших осіб.
  З метою гарантії захисту майнових прав інших осіб від безпідставних із них стягнень, які не можуть відповідати за обов'язками боржника, ст. 59 цього Закону надає право особам, які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна зпід арешту.
  78
  
  З пред'явленням такого позову виконавче провадження у вчиненні дій із накладення стягнення на таке спірне майно зупиняється до набрання законної сили рішенням про відмову в задоволенні позову. Коли судом підтверджується право власності інших осіб на спірне описане майно, воно виключається зі списку для реалізації і з набранням рішенням законної сили передається особі, яка пред'явила позов про виключення цього майна з опису.
  Підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження є порушення арбітражним судом провадження у справі про банкрутство боржника (п. 8 ст. 34 цього Закону). Виконавче провадження у цьому випадку зупиняється до розгляду питання по суті (ч. 2 ст. 36 цього Закону).
  Право на звернення до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника мають його кредитор, органи державної податкової або контрольноревізійної служби. Після прийняття заяви арбітражний суд не пізніше п'яти днів з її дня надходження виносить і надсилає боржникові, кредиторам та банкам, що здійснюють розрахункове обслуговування боржника, ухвалу про порушення провадження у справі (статті 5, 7 Закону

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-483 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>