самих себе, діяти відповідно до цього усвідомлення. Наш менталітет суттєво вплинув на нашу історію, істотно впливає на наше сьогодення, на стан справ у країні. Говорячи про особливий «український шлях», Президент України Л.Кучма в одному зі своїх інтерв’ю говорив: «На превеликий жаль, ми не змогли повторити шлях прибалтів і поляків. У цих країнах була єдина мета у більшості політичних сил і кардинальних розходжень не було. Там зразу було закладено дійові механізми влади, а це значить – початковий шанс для реформ. У нас же будьякі спроби реалізації реформ наштовхувались на відторгнення парламенту. У цьому плані ми не схожі на більшість країн.
  Другий момент – менталітет. Не можна порівнювати наш менталітет з менталітетом прибалтів чи поляків. У нас тривалий час не було єдиної української нації у повному розумінні цього слова...
  І третій момент – у них інша психологія, вони менше жили при комуністах. І, як наслідок, не так звикли у всьому розраховувати на державу» .
  Сучасна ментальність суб’єктів змінюється у зв’язку із зрушеннями у масовій свідомості людей, спричинених змінами у самосвідомості народів, психології громади, владі, національному самопочутті, формах спілкування. Спрямування різноманітних почуттів та емоцій обумовлює нерівномірний, навіть стрибкоподібний характер розвитку реальних політичних процесів. Завдяки цьому в політику привноситься елемент стихійності, непрогнозованості подій.
  Саме перебування при владі теж суттєво змінює психологію людини. Колишній Президент Франції Жіскар д’Єстен у книзі своїх спогадів «Влада і життя» відверто писав про погіршення своїх стосунків з оточуючими, наростання стану роздратування у відносинах з підлеглими. «Коли я став Президентом, – пише він, – контроль над своїм настроєм ставав все важчим... Роздратування, про яке я до цього часу не мав уявлення, поступово накопичувалося в мені. Стримувати себе ставало все складніше, і це було лише

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>