|
виходячи з своєї самостійності, рівня політичної свідомості та культури.
Владний вплив, який здійснюється всупереч інтересам керованих, тобто те, що можна визначити як маніпулювання, слугує суттєвим фактором соціальної дезорганізації, знижує рівень раціональності в поведінці людей.
Участь особи в політичному процесі детермінують політична система, соціальне середовище, власні цінності, інтереси та потреби. На політичну поведінку людини впливають і психологічні та біологічні елементи особи (менталітет, темперамент, стан здоров’я). Саме тому деградація особи і руйнування влади виявляються взаємопов’язаними. Згадаймо хоча б останні роки правління Л.Брежнєва, коли деградація його особистості каталізувала застійні процеси в політиці, економіці, культурному житті СРСР, призводила до неадекватних рішень, що впливали на долю не лише окремих людей чи верств населення, а на долю держави в цілому.
Для нормального співжиття влади і особистості ні одна з сторін не повинна придушувати (влада) чи заперечувати (людина) одне одного. Їх відносини не можуть бути відчуженими, влада повинна будувати їх на взаємосприйнятних засадах. Політичне відчуження виявляється у неможливості людини впливати на хід політичних подій, у сприйманні індивідом політичних інститутів як ворожих інтересам людини.
Наявність відчуження дає змогу відповісти на питання: чому більшість людей не любить владу? (Крім тих, хто до неї належить і користується нею).
Влада пов’язана з відносинами панування й підкорення, насильства, диктату, нав’язування певних стереотипів поведінки, обмежень свободи і волі, демагогією, обманом, цинізмом, зловживаннями владою, багатством, нерівністю. Всі ці прикмети порізному виявляють себе в різних політичних режимах. Менше в демократичних і відчутно більше в авторитарних. Розбещення владою негативно впливає не лише на її носіїв, володарів, але й на суспільство. Не можна виключити з причин негативізму
|