саме держава буде вирішувати всі головні проблеми суспільства, в тому числі і проблему боротьби із злочинністю. Так склалося в результаті попереднього абсолютного регламентування життєдіяльності людини. Звідси сподівання значного загалу громадян на те, що влада вирішить проблеми злочинності властивими лише їй силовими засобами. З приводу такої ситуації відомий вчений В.Гумбольдт писав: «...Також, як кожен сам покладається на турботу і допомогу держави, він – і, мабуть, в ще більшій мірі – надає державі право турбуватися про долю своїх громадян. А це в свою чергу зменшує співчуття до інших людей і бажання надавати допомогу один одному» .
  У нинішній ситуації, яка склалася в Україні, більшість населення виступає за збереження вищої міри. Згідно з опитуваннями таких 93%; стільки ж у Росії, в Білорусії – 82%.
  При цьому слід враховувати також і те, що ряд демократичних держав, таких як США, Канада, Японія, що отримали статус спостерігачів у Раді Європи, судячи з їх юридичної практики, поки що не збираються найближчим часом відміняти смертну кару. Більше того, в таких штатах, як НьюДжерсі і Огайо (США) смертна кара була відновлена.
  Смертну кару вже відміняли в СРСР ще за Сталіна. Запам’ятався один випадок з юридичної практики, про який розповідав досвідчений суддя. Вбивцю засудили до 25 років. Він відбув півроку, знову вбив, йому дали ще ті півроку, які він відбув у колонії, і т.д.
  Коли обгрунтовують необхідність відміни смертної кари, часто цитують блискучий аргумент відомого кримінолога Чезаре Беккаріа, який говорив, що смертна кара не може бути корисною через те, що вона являє собою приклад жорстокості людям. Він вважав безглуздим, що закони, які є вираженням суспільної волі, заперечуючи вбивство та караючи за нього, самі вчиняють його.
  Прихильники цієї точки зору підкреслюють, що природне право на життя не може зазнавати ніяких обмежень, бо навіть серед усієї сукупності прав людини

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>