|
вати смертну кару. Європейські держави не зразу прийшли до відміни смертної кари. Лише через 33 роки після прийняття Конвенції (в 1983р.) підписується протокол №6 щодо повної відміни смертної кари.
На сьогоднішній день смертна кара застосовується в 101 країні. У зв’язку з застосуванням смертної кари усі держави світу можна розділити на 4 основні групи. Лише у законодавстві 35 держав смертна кара не передбачається ні за які злочини (Австрія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Австралія).
У 18 країнах світу смертна кара передбачається лише за особливих обставин, наприклад, під час війни (Великобританія, Італія, Швейцарія, Канада, Бразилія, Мексика, Нова Зеландія).
26 країн зберегли можливість смертної кари в законодавстві, проте не застосовують її на практиці протягом 10 і більше років (Бельгія, Греція).
Більше 100 країн застосовують смертну кару за загальнокримінальні, найтяжчі злочини, серед них Росія, Білорусія, Ангола, Єгипет, 38 штатів США.
Як альтернативу такого покарання, як смертна кара, її опоненти пропонують довічне ув’язнення, яке ще італійський вчений XVIII ст. Чезаре Беккаріа, автор трактату «Про злочини і покарання», вважав дійовішим покаранням. При цьому основним аргументом він вважав, що довічне ув’язнення – це довготривале покарання, у зв’язку з чим воно карає сильніше, довше, має більш залякуючі ефекти, ніж смерть, яка є моментальним покаранням. З цього приводу О.Кістяківський писав: «Але якщо страх смертної кари не стримує від убивств, невже страх каторжних робіт може цього досягти?» І далі: «Стверджувати, нібито люди не бояться смерті – значить стверджувати обман, повставати проти природи, заявляти верх беззмістовності… Очевидно, немає нічого наочнішого, простішого і очевиднішого, ніж устрашимість смертної кари» .
Дискусію викликає саме розуміння значення смертної кари: це власне кара, захід соціального захисту чи покарання?
Якщо використовувати біблійну
|