є себе як складний соціальний феномен. Влада – всезагальна, вона є скрізь і всюди, вона є вічною в історичному часі. У політологічній літературі часто використовується висловлювання французького філософа Ролана Барта, який говорив, що влада ніколи не гине, «вигнана, виставлена за двері, вона влазить до вас у вікно». На наш погляд, порівняння не зовсім вдале. Що ж це за влада, яку можна вигнати? Одну владу можна «вигнати» лише іншою владою – у цьому вічність, постійність існування влади. Влада, як правило, така, що не її, а вона будького «вижене і виставить за двері».
  Влада є всюди, де є стабільні об’єднання людей: у сім’ї, у трудових колективах, у всій державі.
  Влада в суспільстві – це засіб організації відносин між соціальними групами, знаряддя і спосіб управління реальністю інших людей. В Конституції України (ст.5) підкреслюється, що «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
  Влада має специфічну здатність притягувати людей. Вона є могутнім джерелом мотивацій. Відомий радянський державний діяч М.С.Хрущов, який добре знав смак влади, оскільки 10 років «тримав» її у СРСР, говорив, що відчуття влади сильніше за наркотик, за горілку, за насолоду володіти жінкою.
  Прагнення до влади – це, найчастіше, приховане бажання панування, сфера особистого самостверджування, коли людина намагається рельєфно висловити своє «я» і поставити його вище «я» оточуючих. Звідси ототожнення влади з пануванням, здатністю впливати на когось, примушувати виконувати запрограмовані дії, навіть розпоряджатися життям людей. Проте сила влади суттєво відрізняється від примітивного і прямолінійного насильства тим, що вона має бути визнаною, безсумнівною, легітимною. Влада повинна бути легальною, тобто спиратися на закони, правила, норми. У цьому випадку управління обумовлено знанням і чітким дотриманням

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>