певному забутті своїх національних традицій, на яких трималася віками мораль українського суспільства. Відомий фахівець з проблем розвитку західного суспільства О.Зінов’єв писав: «Гроші стали… головним регулятором усієї основної життєдіяльності людей західного суспільства, основним спонукаючим мотивом, метою, пристрастю, турботою, контролером, наглядачем, коротше кажучи – їх ідолом і богом!» .
  Негативний вплив на моральність має превалювання групових інтересів над загальними. Фактично це означає підлеглість моралі політиці і руйнування будьякої моралі. Ще однією з можливих причин аморальної політики може бути конфліктний характер влади, яка має політичних союзників і супротивників, і стосунки з ними можуть бути далекими від моральності, оскільки політичним суперникам, як правило, не прагнуть зробити добро. «Велика політика – великий бруд», – говорив перший і останній президент СРСР, компетентний знавець політичної боротьби М.С.Горбачов.
  Проте повністю відірватися від моралі влада не може, бо це веде до компрометації самої влади і деградації суспільства.
  В умовах розбудови незалежної України вищою моральністю є діяльність по зміцненню її державності, економічної могутності, розширенню реальних прав і свобод громадян республіки.
  Чи можна вважати моральними тих політиків, які прямо чи опосередковано виступають проти державності України, ігнорують її державні символи, де в концентрованому вигляді відбито історію та традиції українського народу, його віковічне прагнення до свободи і незалежності, щасливого життя? Як відзначав Тарас Шевченко, у кого немає любові до рідної країни, – ті серцем вбогі каліки.
  Гострою моральною проблемою, яка нерідко переходить у кримінальну, є зловживання владою, а також корупція. Як свідчать результати діяльності МВС у 1999 р., чимало викритих організованих злочинних груп тією чи іншою мірою пов’язані корупційними зв’язками з державновладними структурами.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>