|
иж причетності до влади створюють спокусу будьякими засобами «пробитися» до влади, а потім утриматися при владі. Розбещуючий вплив влади на можновладців і підлеглих зростає з посиленням її концентрації і посиленням безконтрольності. Широко відоме висловлювання англійського історика лорда Д.Актона, який казав, що «всіляка влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно».
Слід відзначити, що трансформація суспільства пострадянських республік, зміст ціннісних орієнтирів призвели й до певних змін в оцінці людьми моральних якостей політиків – «людей при владі». Проведене не так давно опитування росіян НДЦ соціологічного аналізу і статистики з’ясувало 11 психологічних рис характеру політика, якого росіяни могли б назвати хорошим. Це компетентність, гнучкість, розум, рішучість, енергійність, воля, незалежність, розсудливість, сміливість, реалізм, прогресивність. Чесність стоїть на 12му місці, справедливість – на 13ту, тактовність – на 17му, благородство – на 19му. А така якість характеру, як сумлінність посідає аж 23 позицію. Історія свідчить, що в політиці моральні ідеї по силі мотивації практичної поведінки, як правило, поступаються матеріальним інтересам. У сьогоднішній Україні мірою багатьох речей для значної частини людей стають гроші, а не людина, як це справедливо проголошується в ст.3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю». При цьому слід відзначити, що нинішньою владою чимало робиться для подолання цього перекосу трансформаційного періоду. Посилюється боротьба з корупцією, організованою злочинністю, з аморальними явищами в суспільстві. Президент України Л.Кучма відзначав: «Народові, державі потрібна не тільки дієздатна, а й чесна влада» . Проте проблем тут ще дуже багато і одна з них базується на бездумному запозиченні елементів культури і моралі західного суспільства,
|