анізмах соціального аналізу, що її втіленням є не тільки держава, класи і групи, а також і мода, загальноприйняті думки, видовища, ігри, спорт, засоби інформації, сімейні і приватні стосунки – влада гніздиться повсюди, навіть у надрах самого прагнення до свободи, яке прагне її викоренити» .
  §2. ВЛАДА І ПРАВО. МОРАЛЬ І ВЛАДА
  Взаємодія і взаємовідносини права і влади, моралі та влади завжди були центральними проблемами теорії та практики. Це пов’язано з тим, що їх функціонування суттєво впливало на життєдіяльність суспільства в цілому, певних соціальних груп та окремих людей.
  У суспільстві роль влади у тому, що вона забезпечує нормальне функціонування всіх соціальних суб’єктів, стоїть на варті організованості і порядку, передбачає скоординованість дій різних елементів і суспільства. Якщо говорити про співвідношення влади і права, то, в першу чергу, слід мати на увазі державну владу – тобто владу, яка здійснюється тільки державою і характеризується суверенністю, універсальністю і здатністю владнопримусового впливу на поведінку усіх людей і їх організацій, забезпеченого державноправовими методами.
  Історично закон і влада виникають як взаємозалежні поняття, оскільки вони немислимі одне без одного. Якщо розглядати право як систему норм, встановлених владою, то ця залежність стане зрозумілою. З моменту свого зародження держава та право логічно і онтологічно зв’язані між собою, об’єктивно потребують одне одного, взаємообумовлені, діють і розвиваються разом, тому окреме їх існування і функціонування неможливе. Призначення державної влади і права у тому, що вони виступають засобом упорядкування суспільних відносин, покликані забезпечувати необхідні умови життєдіяльності людей, слугувати для них способом (формою) спільного задоволення інтересів, узгодження й акумулювання колективної волі. Якщо держава виникає з необхідності підтримання порядку, то право створює юридичні механізми для цього.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>