дидати – О.Ткаченко і В.Олійник зняли свої кандидатури, і в бюлетені залишилось 13 прізвищ.
  Перший тур президентських виборів відбувся 31 жовтня 1999 року. Найбільшу кількість голосів в цей час набрали: Л.Кучма – 36,5%, П.Симоненко – 22,2%, О.Мороз – 11,28%, Н.Вітренко – 10,97%, Є.Марчук – 8,14%.
  Результати першого туру показали досить високу активність виборців, широкий спектр їх політичних уподобань, виявили лідерів. Основна лінія розходжень, як і передбачалося, пройшла між реформаторським курсом, який репрезентував діючий Президент і лідером комуністів П.Симоненком. Перший тур також показав, що в цілому були забезпечені основні умови для безперешкодного волевиявлення людей, що визнали і іноземні спостерігачі, представники міжнародних організацій. Відмічені порушення мали несуттєвий характер й істотно не вплинули на підсумки.
  В період між двома турами обидва претенденти на пост глави держави, які вийшли в другий тур, – Л.Кучма і П.Симоненко активно проводили консультації з можливими союзниками. О.Мороз пропонував П.Симоненку відмовитись від участі у другому турі, передавши це право йому. Він назвав виборців «баранами, які покірно йдуть на бійню за Кучмою», не гідними називатись народом. О.Мороз заявив, що ще 2 роки назад говорив, що П.Симоненко при нинішній підтримці зможе отримати 35 – 37% голосів. Лідер прогресивних соціалістів Наталія Вітренко пропонувала П.Симоненку свою підтримку в обмін на призначення її у випадку перемоги прем’єрміністром. Проте П.Симоненко відмовився і від пропозиції О.Мороза, і від пропозицій Н.Вітренко, які після цього все ж підтримали кандидатуру лідера комуністів.
  Пошук союзників вів і діючий Президент. Оскільки до цього всі інші претенденти разом виступали проти нього одного, йому довелося обирати в союзники з них того, хто був найближчим до нього за поглядами. За тиждень до другого туру виборів Президент визнав, що «в політиці немає вічних друзів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>