ди у великих власників створює проблему встановлення плутократії – прямого політичного правління невеликої групи багатіїв. У сучасних західних державах всевладдя крупного капіталу стримується конкуренцією між власниками, політичним впливом численного середнього клану і суспільства, демократичним устроєм держави. Не завжди у розпорядженні економічно домінуючої соціальної групи може бути досить ефективний механізм реалізації влади, і навпаки: клас, у розпорядження якого цей механізм потрапив, може виявитися нездатним здійснити вплив на процеси економічного розвитку. Це протиріччя – одне з основних джерел соціальних конфліктів.
  Історична практика показує, що досить рідко трапляються ситуації, коли якась соціальна група однаковою мірою контролює всі сфери. Частіше буває, що в економічній та ідеологічній сферах домінує той клас, який у конкретноісторичній ситуації представляє прогресивні сили; у свою чергу, застарілі політичні інститути контролюються представниками регресивного клану (але й тут можливі варіанти).
  Політична влада, на яку здійснює сильний вплив економічна влада, досить самостійна і здатна превалювати над нею, підпорядковувати її своїм цілям. При певних обставинах домінуючий вплив на суспільство може здійснювати культурноінформаційна влада. Її монопольне використання може забезпечити політичному угрупованню перемогу на виборах і тривале збереження свого панування, незважаючи навіть на неефективність соціальноекономічної політики.
  У взаємодії різних влад у суспільстві має місце так званий кумулятивний ефект – посилення накопичення влади. Він виявляється у тому, що багатство підвищує шанси людини на входження в політичну еліту і доступ до засобів масової інформації та освіти. Висока політична посада сприяє накопиченню багатств, доступу до знань та інформаційному впливу; останні, у свою чергу, покращують можливості для того, щоб обійняти провідні політичні позиції і збільшити

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>