Марчук – тверда рука Закону»). У його передвиборній програмі читаємо: «За місяць сформую сильну і впливову владу. Якщо упродовж року не буде покладено край безладдю у державі і ви не відчуватимете перших змін на краще, я запропоную народу позачергові вибори Президента». У передвиборній програмі Марчука обіцялося з 1 грудня 1999р. законодавчо гарантувати селянам зарплату не менше однієї гривні за годину, щомісячну виплату заробленого і обов’язкову щомісячну оплату пенсій; повернути людям втрачені заощадження через механізми приватизації об’єктів державної і комунальної власності, зокрема через викуп підприємцями ощадних книжок громадян з виплатою потерпілим грошей, втрачених з вини держави внаслідок фінансових маніпуляцій та інфляції; звільнити всі сільгосппідприємства від оподаткування на 5 років, після чого запровадити єдиний сільськогосподарський податок з гектара землі з господарств усіх форм власності, диференціювавши його за рентними прикметами (плодючість ґрунтів, кліматичні умови і т.п.).
  У своїй пропагандистській кампанії Є.Марчук спирався також на виплеканий ще за радянських часів міф про «мудрість і компетентність розвідників». Політичне маневрування теж було характерною рисою його боротьби за президентську посаду. Спочатку Є.Марчук очолював фракцію «Соціальноринковий вибір», яка спиралася на Ліберальну партію України. Згодом переходить до СПДУ(о), але оскільки керівництво партії підтримує Л.Кучму, засновує Соціалдемократичний союз – власний інструмент боротьби за президентство. З метою отримання голосів виборців Західної України встановлює контакт з націоналістами (УРП, ДСП, ОУН), веде мову про доцільність реабілітації ОУН – УПА. Уже в ході виборної кампанії Є.Марчук підписує канівську угоду з О.Морозом та О.Ткаченком, сподіваючись, що вони знімуть свої кандидатури на його користь.
  У передвиборній кампанії Юрія Костенка основний акцент робився на вірність національній

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>