ржаві, зокрема, оновлення, як правило, на 2/3 і більше конституційного складу парламенту; вихід на політичну арену нових політичних партій і виборчих блоків, які відповідно до своїх передвиборних програм мають торувати шляхи нації і держави в майбутнє. Вибори в Україні стали дійсно демократичними. Проте існує ряд проблем представництва різних соціальних груп у парламенті, а значить, – демократизму виборів у широкому розумінні цього поняття.
  Зокрема, мова йде про те, що у Верховній Раді третього скликання лише 11 депутатів віком до 30 років, хоча молодь в Україні, тобто особи віком до 30 років, складає 1/3 населення (право бути обраним мають громадяни України при досягненні ними 21 року). Всього 36 народних депутатівжінок, хоча жінки в Україні складають нині 52% її населення і виборців. Лише кілька депутатів – із числа робітників і селян, хоча ця категорія складає понад 65% населення України. 1/3 народних депутатів Верховної Ради є позапартійною. Більша частина позапартійних депутатів увійшла до різних депутатських фракцій, чого є новим у світовому парламентаризмі. Лише 1/3 українського парламенту складають народні депутати минулих скликань, що мало для швидкого нагромадження і надійного збереження парламентського досвіду і парламентських традицій. Юристи складають 10% народних депутатів, а більше третини народних депутатів Верховної Ради за освітою мають інженерні або споріднені з ними професії (працівники освіти з числа викладачів технічних і природничих наук), тобто Верховна Рада, якщо скористатись порівнянням відомого юриста В.Ф.Погорілко, є певною мірою «Великою національною технічною радою», і тому очевидною є неадекватність якісного складу парламенту України структурі її населення, в тому числі виборців». Разом з тим інші аналітики вважають, що навряд чи доцільно підходити до складу парламенту з тих позицій, що він має відтворювати якоюсь мірою соціальнодемографічну структуру

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>