ніх виборах комуністичних та соціалістичних сил виявилася наслідком певного полівіння українського електорату в цілому.
  Зокрема, це яскраво підтверджують результати голосування у багатомандатному виборчому окрузі. Так, у регіонах, де комуністи не лише ніколи не користувалися громадською підтримкою, а й мали винятково негативний імідж, за КПУ проголосувала: у Чернівецькій області – 20,2%; Волинській – 9,2%; Закарпатській – 6,6%; Львівській – 4,1%.
  Разом з тим, як відзначав тодішній Глава адміністрації Президента України Є.Кушнарьов, «відносний успіх лівих сил називати перемогою не варто..., хоча це має стати серйозним попередженням тим, хто проводить реформи в державі, а також розпорошеним демократичним силам». Як відзначалося в інших аналітичних матеріалах, компартія не може похвалитися публічними політиками. «Звичайно, приємно, – писав щотижневик «Аргументи і факти», – що КПУ – єдина партія, яка має у першій п’ятірці партійного списку представників пролетаріату, але часи кухарок, керуючих державою, давно пройшли. Наявність великої кількості безробітних і пенсіонерів на фоні процвітання вузького прошарку наших співгромадян агітувало за комуністів не гірше дорогих рекламних роликів. КПУ використала накопичений її попередницею потенціал, але не в плані позитивних досягнень, а у плані використання негативних настроїв суспільства у своїх цілях».
  Підсумовуючи результати виборів, можна погодитись з думкою тих аналітиків, які відзначали, що жодна політична сила не отримала абсолютної більшості у Верховній Раді, а головний розподіл сил піде за принципом вірності Конституції і збереження курсу реформ та проти Конституції і за круті зміни у внутрішній і зовнішній політиці, а також у державному устрої України. В цілому якісний склад парламенту свідчив, що основоположні цінності Основного Закону не знаходяться під реальною загрозою. Крім того, слід враховувати й представництво політичних сил

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>