увати. Апогеїв вони досягали в період виборів у Верховну Раду та Президента України, а також під час конституційного процесу. На всі ці процеси істотно впливала соціальноекономічна криза в Україні, соціальна диференціація суспільства, що поглиблювалась. Разом з тим у ці роки були зроблені суттєві кроки на шляху пом’якшення політичної конфронтації, пошуку компромісів, про що свідчать підписання Конституційного договору 1995 року і прийняття Конституції України 1996 року. Разом з тим компромісність деяких положень Конституції, що зробило можливим її прийняття в цілому, стала підґрунтям для подальшого розгортання політичних конфліктів у наступні роки.
  §4. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ
  У 1998–2000 РР.
  Найсуттєвішим політичним протистоянням 1998 року були, безумовно, вибори до Верховної Ради третього скликання. Вони проходили на основі нового Закону про вибори від 25 жовтня 1997р. Вперше в історії вибори відбувались за змішаною, мажоритарнопропорційною системою. Таким чином, політична боротьба проходила ніби на двох фронтах: одна – в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, друга – в одномандатних виборчих округах.
  Виборча кампанія розпочалася 14 листопада 1997р. Більш видимою і зовні гострішою була боротьба у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Це пояснювалося тим, що тут у змагання за 225 місць до парламенту вступили основні політичні партії України, які вже мали або розраховували на прихильність багатомільйонного елементу України. Якщо політична боротьба в одномандатних округах була відомою певній частині виборців, то за міжпартійним суперництвом у масштабах республіки слідкувала значна частина населення країни. Це не означає, що в одномандатних округах не відчувалося гостроти політичної боротьби, – тут теж змагалися не лише окремі особистості, але й також представники партій та виборчих блоків. Із 53 партій, зареєстрованих Міністерством юстиції

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>