ституційного Суду, Вищої Ради юстиції, Рахункової палати та Уповноваженого з прав людини.
  Одним з гострих питань, які вирішувала Верховна Рада другого скликання під час своєї роботи, було прийняття закону «Про вибори народних депутатів України». Офіційна робота над новим виборчим законодавством бере початок з Постанови Верховної Ради від 1 червня 1995р., якою Постійній комісії з питань правової політики і судовоправової реформи було доручено підготувати проект такого закону. Розробці цього закону сприяло усвідомлення більшістю депутатів потреби політичного структурування парламенту і політичної відповідальності парламентських партій за його рішення.
  Комісія подала на розгляд Верховної Ради проект нового виборчого закону в липні 1995р. Однак розгляд цього питання було відкладено. Головною перешкодою стало невирішене питання щодо нової Конституції України, в якій містилися б основні питання функціонування парламентаризму в Україні. Тому Верховній Раді довелося приймати новий виборчий закон вже в умовах розпочатої виборчої кампанії. В листопаді 1996р. була утворена Тимчасова спеціальна узгоджувальна комісія з числа представників депутатських груп і фракцій для доопрацювання та узгодження багатьох законопроектів. Підготовлений Комісією проект Закону про вибори народних депутатів України був прийнятий у першому читанні Верховною Радою 12 березня 1997р. Після цього до проекту поверталися ще 13 разів, що свідчить про гостроту обговорення питання і велику зацікавленість різних політичних сил у віддзеркалюванні своїх інтересів у цьому Законі.
  14 жовтня 1997р. новий закон «Про вибори народних депутатів України» був прийнятий Верховною Радою, а 25 жовтня, в день офіційного опублікування, набув чинності, Закон запропонував нову мажоритарнопропорційну (тобто змішану) систему виборів.
  У 1994 – 1998рр. політичні конфлікти між окремими гілками влади та політичними силами продовжували існувати.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>