о змін. Вже на першому етапі обговорення депутати не прийняли запропонованого Конституційною комісією положення про двопалатну структуру Верховної Ради та її перейменування в Народні Збори. Проект, за оцінкою В.Шаповала, запроваджував президентськопарламентський варіант «змішаної» республіки.
  Однією з особливостей завершального етапу конституційного процесу в Україні було створення 5 травня 1996р. тимчасової спеціальної комісії для доопрацьовування проекту Конституції України на чолі з народним депутатом від групи «Центр» М. Сиротою. Долаючи конфліктні ситуації, комісія стаття за статтею узгоджувала точки зору різних фракцій і груп.
  28 травня відбулося перше читання проекту Конституції у новій редакції, а 19 червня розпочалося друге читання. Основні конфлікти виникли з таких проблем, як форма державного правління (президентська чи парламентська республіка), приватна власність, функціонування державної та офіційної мов, державних символів, розташування іноземних баз на території України, правового статусу Республіки Крим, розподілу повноважень між гілками влади. За політичними ознаками конституційний процес в Україні характеризувався так: категорично «проти» проекту були комуністична, соціалістична та селянська фракції; решта депутатів підтримувала проект за умови внесення до нього певних змін. Категорично «за» були політичні опоненти фракцій прокомуністичної орієнтації – депутати національнодемократичного напрямку.
  Противники проекту Конституції аргументували свою позицію тим, що він, мовляв, не відповідає сучасним реаліям українського суспільства, що в разі прийняття така Конституція стане потенційним джерелом суперечностей і нестабільності. Але в ході дискусії взяла гору думка, що будьяка Конституція – це завжди певний політичний компроміс, і прийняття Основного Закону держави в умовах перехідного суспільства сприятиме формуванню й посиленню позицій центризму, структурованості

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>