позиція прихильників збереження радянської системи, з одного боку, та прибічників парламентської, президентської чи президентськопарламентської, з іншого, у жовтні 1993р. суттєво загальмували конституційний процес. Внаслідок цього чинною залишилася Конституція УРСР 1978р., до якої було внесено понад 200 поправок. Крім того, від прийняття Конституції тоді відволікав початок дебатів про доцільність прийняття в Україні Закону про владу, а також виборча кампанія по переобранню Верховної Ради і Президента.
  Новий етап конституційного процесу і політичної боротьби навколо принципів Конституції розпочався 20 вересня 1994 року, коли Верховна Рада другого скликання вирішила питання про склад і принципи утворення нової Конституційної комісії. Цей склад був затверджений 10 листопада того ж року. Особливість цієї Конституційної комісії полягала в тому, що вона була створена за принципом представництва від трьох гілок влади – законодавчої, виконавчої і судової. Рішенням комісії в основу її подальшої роботи покладено проект Конституції в редакції від 26 жовтня 1993р. Вона діяла під голосуванням Президента України Л.Д.Кучми і Голови Верховної Ради О.О.Мороза.
  24 лютого 1996р. після тривалої дискусії Конституційна комісія схвалила остаточну редакцію тексту проекту Конституції для передачі його на розгляд Верховної Ради. Проект був переданий Верховній Раді разом з численними зауваженнями і пропозиціями членів комісії і розглядався майже три місяці. Його обговорювали в постійних комісіях і фракціях парламенту, він пройшов три офіційні читання. В той час, коли проект доопрацьовувався у Верховній Раді, на сторінках преси, серед науковців, представників політичних партій розгорнулися дискусії з приводу окремих його положень. Усього на етапі обговорення проекту, з урахуванням наукових дискусій, було висунуто близько 5 тисяч пропозицій, що були згодом розглянуті у Верховній Раді. До проекту було внесено

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>