документі, названому Великим договором, визнавалась територіальна цілісність України і підтверджувалась непорушність існуючого між Україною і Російською Федерацією кордону. В ньому також вирішувалось питання про поділ Чорноморського флоту і статус Севастополя (флот та інфраструктура були поділені порівну, крім того, Росія викупила непотрібні Україні кораблі). Севастополь передався в оренду на 20 років, за що були списані українські борги Росії.
  Нова правова колізія між центральними державними органами і кримськими виникла у зв’язку з виборами до Верховної Ради Криму. Верховна Рада Криму 18 червня 1997р. ухвалила цілісний нормативноправовий акт «Про вибори депутатів Верховної Ради АР Крим», де вказувалося, що у виборах мають право брати участь жителі Севастополя, хоча це місто не входить до складу автономії. Верховна Рада АР Крим відмовилася від проведення виборів 28 березня 1998р. в рамках загальноукраїнського виборчого процесу.
  Верховна Рада України ухвалила постанову «Про вибори депутатів Верховної Ради АР Крим» і одночасно «Про проведення позачергових виборів до Верховної Ради АР Крим», – пунктом 28 ст.85 Конституції України це віднесено до компетенції Верховної Ради України.
  У відповідь Верховна Рада АР Крим 19 лютого 1998р. ухвалює постанову про призначення виборів на останню неділю вересня того ж року та направляє чергове звернення до Президента Парламентської асамблеї Ради Європи Л.Фішера. Крім того, було підготовлено й звернення до Конституційного Суду України стосовно визнання неконституційною Постанови Верховної Ради України від 12 лютого 1998р.
  Президент України Л.Кучма 21 лютого 1998р. направив звернення до Верховної Ради АР Крим, яким запропонував їй скасувати своє рішення. «Приймаючи рішення про проведення виборів у вересні 1998р., тобто через чотири роки і шість місяців після попередніх виборів, – підкреслював Президент України, – Верховна Рада Автономної Республіки

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>