оте однозначна перевага однієї з мов, що функціонують в автономії, суперечить тому, як це сформульовано в Конституції України. Адже за вказаною статтею до відання АР Крим належить «забезпечення функціонування і розвитку державної та національної мов і культур в Автономній Республіці Крим», тобто ця конституційна норма фактично заперечує те, щоб одна мова розвивалася на шкоду іншій, а тим більше – за рахунок обмеження сфери функціонування державної мови. Аналогічні принципи закладено й у Законі про мови в Україні.
  Крім того, за ст.134 Конституції України нормативноправові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради Міністрів АР Крим не можуть суперечити Конституції і законам України і приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання. Та як відомо, ст.6 Конституції АР Крим, де визначається статус мов в АР Крим, Верховною Радою не затверджено. Крім того, у законодавстві України не вживається поняття «офіційна мова».
  Постановою Верховної Ради України від 10 грудня 1997р. Верховній Раді АР Крим було доручено подати на затвердження Верховної Ради України Конституцію Автономної Республіки Крим як єдиний цілісний документ, що відповідає Конституції України від 28 червня 1996р. Практично 131 із 136 статей Конституції АР Крим вступали в протиріччя з Конституцією України. Не випадково Кримську республіку іноді називали опереточномаріонетковою: владні органи в ній по суті владою не володіли, зате корумповані чиновники та кримінальні структури, послідовно прибираючи до своїх рук загальнонародну власність і ставлячи під свій контроль ключові управлінські пости, розпоряджались долями двох з половиною мільйонів кримчан.
  Велике значення для покращення ситуації в Криму та навколо нього мало підписання 30 травня 1997р. Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>