ий мир 1918 року.
  Найгострішого стану набув вертикальний конфлікт між центральними органами держави та кримськими державнополітичними інституціями у 1994 році. У січні того ж року були обрані Президент Криму та Верховна Рада Криму, які стали на шлях конфронтації з органами державної влади України. Президентом Криму був обраний Ю.Мєшков, а спікером Верховної Ради С.Цеков – обидва представники блоку «Россия».
  20 травня 1994р. Верховною Радою Криму було відновлено дію Конституції Криму в редакції від 6 травня 1992р., тобто без положень Закону України «Про розмежування повноважень між органами державної влади України і Республіки Крим», в результаті чого втрачалися повноваження, надані цим Законом.
  Ще напередодні відновлення дії Конституції Криму від 6 травня 1992р. Президент України Л.Кравчук виступив зі зверненням до Верховної Ради Криму, де чітко вказував: «...мова йде про перегляд ряду принципових положень взаємовідносин між Україною і її складовою частиною – Республікою Крим. Порушення цих принципів може призвести до конфліктних ситуацій та інших непередбачуваних наслідків. Прийнявши такі рішення, ви практично зробите кроки, спрямовані на порушення територіальної цілісності України...»
  Однак ця заява була проігнорована. Доповнення до Конституції Криму передбачали право жителів на громадянство, а також можливість створення власних військових формувань.
  В цей же день відбулося закрите засідання Верховної Ради України, на якому з доповідями про ситуацію в Криму виступили Президент Л.Кравчук, міністр закордонних справ А.Зленко, голова СБУ Є.Марчук, Генеральний прокурор України В.Дацюк. Л.Кравчук вніс до Верховної Ради проект постанови, в якому зупинялася дія закону Республіки Крим від 20 травня 1994р. «Про відновлення конституційних основ державності Республіки Крим» як такого, що суперечить Декларації про державний суверенітет України, вимогам статей 31, 70, 751, 77 Конституції

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>