ться, здатний управляти так само легко, як і той, кого люблять. Але, як вважав Макіавеллі, ці два мотиви відрізняються способом дії, і якщо страх є міцним і твердим, то любов – тонкою, вона тримається на дуже хиткій основі – людській вдячності. Злій людині нічого не варто зруйнувати людську вдячність заради особистої користі. До того ж, ресурс страху, за Н.Макіавеллі, має різну ефективність впливу. На його думку, людина може змиритися з втратою влади або честі, втратою свободи, навіть смертю батьків, але вона ніколи не змириться із втратою майна. Крім страху та любові, ресурсами влади Н.Макіавеллі визнавав людські пристрасті й вади (брехливість, жадібність).
  Силу влади, що базується на загрозі страху, можна висловити простою формулою: вона прямо пропорційна тяжкості покарання і обернено пропорційна можливості уникнути його у випадку непокори. Така влада має тенденцію до послаблення внаслідок природного прагнення людей позбутися цього неприємного психологічного стану.
  Найміцнішою і найстабільнішою є влада, яка базується на інтересі. Наполеон часто любив повторювати, що людьми рухають страх та інтерес, і вмів уміло користуватися цими двома важелями впливу на суспільство і окремих особистостей. Особиста зацікавленість спонукає підлеглих до добровільного виконання розпоряджень, робить зайвим контроль та застосування каральних санкцій. У більш загальному плані ресурс є основою взаємовідносин влади та індивіду в розвинутих демократичних країнах. У цьому випадку завіса перед дійством політики відкривається, і на авансцену виходить пряма лінія зв’язку – політики – виборці. Політики відстоюють свій інтерес – прагнення до влади, обіцянками стимулюють інтереси виборців, які за це віддають їм свої голоси. Виборці голосують за тих, хто може задовольнити їх різноманітні інтереси.
  Інтереси мають об’єктивний характер, тому одним з суттєвих питань є їх усвідомлення. Успішність реалізації інтересів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-328 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>