й, затверджена наказом Мінюсту від 15 грудня 1999 р. № 74/5, зареєстровано в Мінюсті 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 // ОВУ. — 1999. — № 51. — Ст. 2563.
  5 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження": Закон України від 19 жовтня 2000 р. // ВВР. — 2000. — № 50. — Ст. 436.
  
  Виконавче провадження у системі юрисдикційної діяльності 7
  вихід із цієї ситуації було знайдено у 2002 році шляхом прийняття низка актів Кабінету Міністрів України, а також узгоджених рішень Мінюсту та інших правоохоронних органів щодо координації їх діяльності1. Пошук оптимальних способів організації та забезпечення ефективності у діяльності органів ДВС, практика застосування законодавства про виконавче провадження зумовили внесення змін та доповнень до чинного законодавства, що й було зроблено Верховною Радою України законами від 28 листопада 2002 р. та 30 липня 2003 р.2
  Цей процес триває і нині, зокрема у ході реформування процесуального законодавства, наприклад у зв'язку з прийняттям 18 березня 2004 р. нового Цивільного процесуального кодексу України3 (далі — ЦПК 2004 р.).
  Хоча й надалі законодавство про виконавче провадження визнають складовою цивільного процесуального4, питання про місце виконавчого провадження у системі права завжди перебували у центрі уваги юридичної науки. З часу виокремлення державних виконавців у самостійну структуру ці питання набули нового звучання. Деякі автори розглядали виконання судових рішень саме як стадію процесу (П. П. Заворотько, В. В. Комаров, В.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-247 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>