істерства юстиції України (Мінюсту) — Державну виконавчу службу (ДВС).
  Для успішного виконання завдань нової структури у 1999 році Верховна Рада України прийняла Закон України "Про виконавче провадження" , а Мінюст — Інструкцію про проведення виконавчих дій4. Ці акти стали базовими у діяльності ДВС. Зміни у законодавстві про організацію та здійснення виконання вимагали, своєю чергою, змін до чинного законодавства України, яке тією чи іншою мірою стосувалося виконавчого провадження. Це було зроблено вже у 2000 році5.
  Однак і це не створило достатніх умов для успішної та ефективної роботи ДВС та зацікавленості державних виконавців у реалізації покладених на них завдань. Причинами цього були: недостатня матеріальнотехнічна база ДВС та грошове забезпечення державних виконавців, перевантаженість їх роботи, часом недостатня кваліфікація працівників ДВС, наявність великої кількості прогалин у законодавстві, що дозволяло маніпулювати законом як з боку учасників виконавчого провадження, так і з боку працівників ДВС, брак координації діяльності ДВС з іншими правоохоронним органами тощо. Певний
  Інструкція про виконавче провадження, затверджена наказом Міністра юстиції СРСР від 15 листопада 1985 р. № 22 // ЛІГА: Еліт 7.5.1. — ІАЦ "Ліга", ЛІГАБізнесінформ, 2003.
  2 Про державну виконавчу службу України: Закон України від 24 березня
  1998 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1998. — № 36—37. — Ст. 243.
  (далі — Закон України "Про ДВС").
  3 Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. // ВВР. —
  1999. — №24. — Ст. 207.
  Інструкція про проведення виконавчих дій,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-247 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>