ення про присудження.
  Саме останні рішення виконуються у порядку виконавчого провадження.
  Виконавче провадження розуміють у таких значеннях:
  • як певну сукупність (систему) правових норм, які регулю
  ють певне коло суспільних відносин;
  • як процесуальну (процедурну) діяльність.
  Виконавче провадження у першому значенні — це сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.
  Предмет правового регулювання становлять виконавчі відносини, під якими слід розуміти процесуальні (процедурні) відносини, які складаються між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження з приводу реалізації припису юрисдикційного акта.
  Особливі ознаки (риси) цих правовідносин:
  — це відносини владного характеру, оскільки виникають між
  державним виконавцем як органом державної влади та ін
  шими учасниками виконавчого провадження;
  — обов'язковим суб'єктом цих правовідносин є державний ви
  конавець як особа (орган), уповноважена державою викону
  вати приписи юрисдикційних органів та осіб;
  — мають тісний взаємозв'язок з іншими правовідносинами,
  які виникають при виконанні рішення (цивільноправовими,
  цивільними процесуальними, господарськими процесуаль
  ними, кримінальнопроцесуальними, адміністративноправо
  вими та іншими);
  — виникають із приводу виконання рішення;
  — становлять цілісну систему правовідносин, що дає можли
  вість окреслити їх спільну (загальну) мету — виконання рі
  шень, передбачених законом;
  — дістають свій об'єктивний

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-247 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>