217—219 ЦПК 2004 р. та ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (далі — Закон) рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у справах:
  1) про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один
  місяць;
  2) про присудження робітникові або службовцеві заробітної
  плати, але не більше ніж за один місяць;
  
  
  3) про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом
  або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годуваль
  ника> — у межах суми стягнення за один місяць;
  4) про поновлення на роботі незаконно звільненого або пере
  веденого працівника;
  5) про примусове виселення з приміщення, яке було предме
  том іпотеки, і реалізоване відповідно до законодавства.
  Підставами для застосування факультативного негайного виконання є:
  1) стягнення усієї суми боргу у справах про стягнення алімен
  тів та стягнення заборгованості по заробітній платі;
  2) якщо затримання виконання рішення може заподіяти знач
  ну шкоду для сторони, на користь якої постановлено рі
  шення;
  3) якщо є підстави вважати, що виконання рішення згодом
  може стати неможливим або ускладненим;
  4) примусове виселення з приміщення, яке є предметом іпотеки.
  Не може бути застосовано негайне виконання у справах, якщо воно може зумовити такі зміни у майні, після яких повернути його до попереднього стану, у разі скасування рішення, буде неможливо або дуже складно, а також у справах про виселення фізичних осіб із жилих приміщень, за винятком приміщень, які є предметом іпотеки (ст. 219 ЦПК 2004 р.).
  Підлягають негайному виконанню також ухвали загального територіального суду та господарського

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-247 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>