влади. Але відповідь на питання, яким же має бути конкретний правовий статус Президента щодо цієї гілки влади випливає з фактичних умов та особливостей державно-політичного розвитку країни, стану функціонування владних структур, політико-правових та соціальних очікувань різних верств суспільства від інституту президентства.
  Адже на сучасному етапі вітчизняного державотворення наро-дження даного інституту обумовлювалося об'єктивними потребами перехідного періоду щодо зміцнення виконавчої влади. Саме тому введення поста Президента було викликано прагненнями посилити вплив держави, її владних структур на процеси соціально-еконо-мічних та державно-правових перетворень в нашій країні.
  Між тим останнім часом стан функціонування виконавчої влади характеризується тим, що рівень її організуючого впливу на суспільні процеси не задовольняв потреби динамічного розвитку громадянсь¬кого суспільства, енергійного формування соціально-економічного укладу та демократичної правової держави. За останні роки не вда¬лося досягти такого рівня організації виконавчої влади, коли б її суб'єкти створили функціонально достатню і структурно несупере-чливу систему. 1 це прозоро бачиться у недосконалому стані багатьох складових елементів механізму державного управління.
  Подоланню такого становища у сфері державного управління має сприяти закріплення в новій Конституції ключових засад орга-нізації виконавчої влади на основі чіткого визначення функціональ¬ної ролі її основних носіїв. 1 в цьому плані в нашій державі є змога максимально використати інтегруючі і координуючі можливості статусу
  8
  
  Президента як глави держави для посилення конструктивного впливу на виконавчу гілку влади.
  § Але це аж ніяк не означає, що Президент набуває ознак органу
  виконавчої влади, а тим більше — глави цієї гілки влади. В новій Конституції

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-54 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>