|
ганізацій бюд-жетної сфери — установ і закладів, що виконують як організаційно-управлінські функції, так і професійні функції за профілем відпо¬відної організації.
Сьогодні першочерговим завданням є якісне оновлення (у вигляді, наприклад, нової редакції) існуючого Закону України "Про державну службу", обмеживши його предмет питаннями служби власне в державних органах та їх апараті (тобто питаннями так званої служби чиновників). Важливо, щоб цей предмет був чітко визначений в самій назві даного Закону.
Він має базуватися на чіткій класифікації органів державної влади і розмежуванні, з одного боку, власне державних органів, а з іншого — апарату цих органів. Це надасть можливість визначити правовий статус державних службовців, виходячи з конкретних функціональних напрямків діяльності органів, і відпрацювати вимога та кваліфікаційні характеристики до посад державних службовців.
Разом з тим доцільно нормативно закріпити такі види державної служби:
1) служба в органах виконавчої влади та їх апараті, а також в апараті парламенту, судових органів, інших державних органів
42
(наприклад, прокуратури). Це — власне адміністративна служба, або служба чиновників;
2) служба в державних органах (включаючи деякі органи вико¬
навчої влади), яка отримує спеціальний правовий статус, зокрема в
органах прокуратури, внутрішніх справ, державної безпеки, зброй¬
них сил, митних органах, в дипломатичних установах. Це — спеціа¬
лізована служба;
3) служба в апараті державних органів, яка хоч і має допоміжно-
обслуговуючу спрямованість, але через свою важливість потребує
особливого правового режиму. Це — функціонування так званих
патронатних служб.
Водночас до інституту державної служби не слід включати діяль¬ність осіб, які хоч і виконують найважливіїиі державно-владні функції, але мають статус "політичних
|