; є) адміністративне законодавство як правова основа організації виконавчої влади.
  40
  
  Стосовно реформування в системі органів виконавчої влади пріо¬ритетне значення має, по-перше, зміна структури органів виконавчої влади з поступовим переходом від галузевого до функціонального принципу побудови міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і відповідним скороченням їх чисельності. Причому цю непросту справу слід здійснювати постійно та виважено. По-друге,— зміна організаційних структур самих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх пристосування до нових функціональних особливостей та вимог. Удосконалення цих структур має поєднуватися з істотним скороченням штатів. В той же час не потрібні слабенькі міністерства-карлики, які неспроможні належно виконувати навіть рутинні адміністративні обов'язки, не кажучи вже про енергійне і компетентне управління.
  Найсуттєвішим питанням політики реформування системи органів виконавчої влади є забезпечення функціональної дієвості виконавської "вертикалі", завдяки якій і досягається ефективна реалізація рішень цих органів зверху донизу.
  Для цього, зокрема, при визначені правового статусу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади слід враховувати такі відмінності в організаційно-правовому положенні трьох основних груп центральних органів виконавчої влади.
  Перша група — міністерства. Статус міністерств слід надати усім органам, які здійснюють повноваження щодо вироблення і реалізації державної політики в якійсь конкретній сфері або галузі суспільного життя. Відповідно керівниками міністерств — міністрами — мають бути політичні діячі, і всі вони представлені у складі Кабінету Міністрів.
  Всі державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, що дублюють або деталізують діяльність міністерств, мають бути

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-54 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>